Консультації за номером телефону 0680687154.
|
Гадяцька угода |
Зборівський договір 1649 р. |
Березневі статті 1654 р. |
|
|
|
|
Практичне заняття
Повсякденне життя в країнах
західної Європи у XVIII ст.
Хід практичної роботи
1.
Зміни в житті селян у XVIII ст.
Завдання до пункту 1. Прочитайте текст та дайте відповідь на питання
«Англійські селяни протягом XVIII ст. або багатали та перетворювались
на фермерів, або розорювались та йшли в наймані робітники до такого ж самого
фермера чи лендлорда. Таким чином, на кінець XVIII ст.
англійське село перетворилося на фермерське. Це суттєво змінило його зовнішній
вигляд. Заможні англійські селяни зносять свої невеличкі халупи та зводять
просторі кам’яні будинки на 2-3 поверхи. Їх великі вікна сяють склом, в камінах
горить кам’яне вугілля, кімнати заставлені шафами з одягом та олов’яним
посудом. Подібно міським буржуа, ввечері вони одягаються в дорогі костюми,
віддають своїх дітей навчатися в хороші школи, і навіть їх наймані робітники
можуть дозволити собі жити в невеликих будиночках та пити вранці дорогий в ті
часи заморський чай.»
Як змінилося життя
селян у XVIII ст.
порівняно з XVI-XVII ст.?
2.
Вплив промислового перевороту на життя робітників у XVIII ст.
Ткацька фабрика
Завдання до пункту 2. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання
Із памфлету
«Короткий нарис про службу у господарів бавовняних фабрик та про їх
робітників». Манчестер, 1784 рік:
«Завдяки специфічному характеру промисловості, в повітрі постійно кружляє
бавовняна пилюка, яка в поєднанні з маслом та нагріваючись від тертя дає
особливо неприємний запах. Фабрики працюють вдень та вночі. Для цього
використовується велика кількість свічок, але майже нічого не робиться для
вентиляції. В наслідок цього, при недостачі повітря на фабриці постійно
відчуваються випари від багатьох людських тіл…»
Перерахуйте ті умови праці, які могли викликати законне невдоволення
робітників.
Із
автобіографії підприємця Роберта Оуєна про розвиток бавовняної промисловості:
«Я помітив, скільки уваги приділяється на цих фабриках неживим машинам та
яка неувага та зневага царює по відношенню до працюючих людей (живих машин!)…» Як
змінювалися прибутки підприємців, що вклали гроші в бавовняну промисловість? Чи
відбувалися зміни в положенні робітників?
Чому розвиток
промисловості приносив вигоду підприємцям, але не покращував становище
робітників?
3. Особливості побуту жителів Європи у XVIII ст.
Завдання 3. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання
Завдання до пункту 3. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання
«В повсякденному житті міст Європи XVIII ст. також відбулися помітні
зміни. … Ще на початку сторіччя в домашній вжиток ввійшли горщики з чавуну,
праски, пристосування для печей та камінів. Незамінним інструментом будь-якого
лікаря став термометр для виміру температури тіла. Для ведення записів люди
почали використовувати олівці з графіту. Для виправлення помилок користувалися
гумовою стирачкою.»
«Більш зручним стало житло. Звичною деталлю інтер’єру стали дзеркала.
Мабуть, найбільш відомою стала дзеркальна зала Версальського палацу. У моду увійшла
китайська порцеляна — посуд, статуетки, вази. Проте вона була занадто дорогою,
і європейські майстри намагалися відкрити таємницю її виробництва. У результаті
їхніх пошуків з’явився фаянс — легка біла кераміка. Проте вона поступалася порцеляні. Згодом німецький алхімік Й. Ф. Беттгер
відкрив таємницю порцеляни, і в 1710р. в місті Майсені відкрилася мануфактура з
виробництва порцелянових виробів.
У ХVII — XVIIІ ст. з’явилися деякі звичні тепер речі: настінні годинники з маятником
(винахід голландського вченого Х. Гюйгенса) і кишенькові годинники. Англійці стали
користуватися парасольками проти дощу.
Невід’ємною складовою гардероба європейців стали спідня білизна, нічні сорочки,
кишенькові хустинки (перші були круглої форми).
«Значно ширше, ніж раніше, почала змінюватися мода. У Парижі другої
половини XVIII ст. існувало 1200 перукарських салонів для жінок. Зачіска дами того
часу вимагала великої майстерності та терпіння, зробити її самостійно було
просто неможливо. Незамінним атрибутом дами на світському прийомі була маленька
сумочка, тому що сукні тепер робили з більш легких тканин, і в їхніх кишенях
стало важко носити різні необхідні дрібниці. Найбільш заможні люди могли
дозволити собі влаштувати в своєму домі салон – парадно обставлені кімнати для
прийому гостей, де вони вели тривалі розмови та суперечки про мистецтво та
літературу. Салони користувалися успіхом, їх утримання вважалося модним та
престижним.»
Перерахуйте предмети
нашого сучасного вжитку, що з’явилися в період ХVII — XVIIІ ст.
Які позитивні зміни відбулися в побуті людини нового часу
Доби Просвітництва.
4. Демографія та гігієна у XVIII ст.
«Позбав нас,
Господи, від чуми, голоду та війни» - цими словами починалася молитва
французьких селян в ХVII ст.
Постійні війни
породжували у населення почуття невпевненості та страху. Війни загрожували
розоренням, грабунком, насильством та вбивствами…
Другою
причиною невпевненості та страху людей був голод чи його загроза. В Німеччині,
наприклад, між 1667 та 1807 рр. в середньому кожен четвертий рік був
неврожайним.
І наостанок,
страх викликали епідемії, перш за все чуми та віспи. Чума, що була бичом в
епоху середньовіччя, не полишала людей і на початку Нового часу. З ХVIIІ ст.
наступає певне полегшення, проте все ж ще в 1720 році в Тулоні та Марселі
трапилася страшна епідемія чуми. За словами історика, в результаті загинула
половина марсельських мешканців. Вулиці були заповнені трупами, які нікому було
прибрати.
Не вміли в ті часи лікувати й
такі хвороби, як віспа та висипний тиф. В ХVIIІ ст. віспа вражала 95 людей зі 100, а помирав кожен сьомий хворий.
Висипний тиф (його називали «червоною лихоманкою» буквально косив людей.
Почуття страху та невпевненості
підтримувалося низкою цих лих. Не встигне населення оговтатися від епідемії, як
починалася холодна зима, потім слідував неврожай, і так до безкінечності.»
Поясніть, чому молитва селянина починалася словами: «Позбав нас, Господи, від чуми, голоду та війни».
Чому хвороби у Новий час були справжнім лихом?
«В таких умовах європейське населення зростало повільно, а то й не зростало
зовсім. Особливо велика смертність була серед новонароджених. Середня
тривалість життя складала 30 років. Лише в ХVIIІ ст.
починається поступовий приріст населення (від 100 млн чоловік в 1650 р. до 187
млн чоловік до 1800 р.).
Порівняйте середню
тривалість життя в Новий час і наші дні.
Якими причинами ви можете пояснити повільне зростання чисельності населення
в Європі того часу?
Розмах епідемій можна пояснити перш за все низьким рівнем особистої гігієни
та майже повною відсутністю медичної допомоги.
Спідня білизна ввійшла до повсякденного вжитку лише в ХVIIІ ст.. Ще складнішим
була ситуація з миттям. В ХVI - ХVIIІ ст. лазні майже зникли або збереглися як місця для лікування. Пояснити
це просто: зі зростанням епідемій вони перетворювалися на розсадник зарази і їх
почали боятися. В Лондоні, наприклад, в 1800 р. не було жодної лазні. Щоправда,
в заможних домах були «мильні», розташовані в напівпідвальних приміщеннях, де
стояли дерев’яні діжки і можна було вимитися гарячою водою. Ванні кімнати в ті
часи були великою рідкістю навіть в багатих домівках.
Розповсюдженню епідемії сприяла також відсутність каналізації. Це було
особливим лихом європейських міст. Проблемою очищення Парижу займалась навіть
Французька академія наук.»
Як ви вважаєте, чи варто було городянам уникали
відвідування лазні?
5. Харчування у XVIII ст.
«В ті часи харчування європейців залежало від пори року та клімату. Але
головне – від майнового стану. Не дарма говорили: «Скажи мені, що ти їси, і я
скажу тобі хто ти є!»
В ХVI - ХVIIІ ст. основу харчування становила рослинна їжа,
та й то через неврожаї її було недостатньо.
Пшениця, рис, кукурудза (що з’явилися після відкриття Нового Світу) були
малодоступними, білий хліб до ХVIIІ ст. являвся рідкістю я
вважався предметом розкоші. Європейці харчувалися грубими юшками та кашами, в
селі їли переважно овес, просо, ячмінь.»
«До картоплі, завезеної з Нового Світу, тривалий час відносилися з
недовірою. Остаточно картопля ввійшла до раціону харчування на межі ХVIIІ – ХІХ ст.,
але в Європі вона вважалася їжею бідняків.
М’ясо населення європейських країн їло не часто, зазвичай раз на тиждень,
та й то солонину.
Дуже важливим доповненням до такої скудної їжі була риба. В прибережних
містах та селах вона допомагала вижити, виростити дітей. Споживання риби
наказувалось і релігією, так як в християнському календарі нараховується більше
150 днів посту.
В домівках заможних людей в ті часи їжа була різноманітною та багатою.
В ХVIIІ ст. в Європі ввійшли в споживання нові напої – чай, кава, шоколад.
Сучасник писав в 1782 р.: «Немає жодного буржуазного дому, де б вам не
запропонували кави. Немає жодної продавщиці, кухарки, покоївки, яка б не пила
за сніданком каву з молоком.» В ХVI - ХVII ст. Зростає споживання цукру.
З ХVІ ст. існували кулінарні книги. В їжу додавали багато прянощів. Розвинуто
було домашнє консервування фруктів та овочів.
В домах заможних городян були комори та льохи для зберігання припасів.
Сім’ї вели спеціальні книги, де планували всі необхідні закупки продуктів та
інших предметів першої необхідності. Ведення домашнього господарства вважалося
складною справою, кожен член сім’ї мав свої обов’язки.
Які продукти
з'явилися на столі європейців в період Нового часу?
Як ви розумієте вислів: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі хто ти є!»?
Яку роль відігравала кава у житті міщан?
Комментариев нет:
Отправить комментарий